наркотики Калининград БУТИРАТ оксибутират

А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.

Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.

Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.

Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!

Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!

На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.

Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.

Началась эта история с того, что я зашел в свою шавку, где обычно блямбу задираю. Увидев там отморозка, который в фартук и шапике хлебало водку, я решил заглянуть в его карманы. И о чудо! Там лежала маленькая бумажка с телефонными номерами и названием закладки, которую я раньше не юзал. Не долго думая, я записал номер и решил попробовать этот новый гадкий наркотик, чтобы оторваться по полной на работе.

Вечером, отойдя от усталости, я позвонил на номер и договорился о встрече. Встреча состоялась на обшарпанной площадке, где я обычно подсаживаюсь. Поиграв в кости с дилером, я обменял свои деньги на бутират. Братва, я тогда не знал, что это будет началом моих проблем.

На следующий день, буквально взявшись за работу, я почувствовал какую-то странную энергию, как будто меня переполнял угар. Все началось с мурашек по телу, а потом пошла настоящая жара. Я стал широко улыбаться, выпячивать глаза и делать глупые шутки. Весь офис обратил на меня внимание, но мне было все равно. Я был на волне и готов оторваться до самого конца. Пока, ребята, я решил поделиться своим угаром с коллегами. Я задонатил им часть закладки, чтобы они тоже могли попробовать этот кайф. Раздал я ее в перерыве, когда все были собраны вместе. И тут начался настоящий цирк! Один парень, который всегда сидел за своим столом, стал ползать по полу, делая звуки обезьяны. Девчонки из отдела рекламы начали танцевать на столах и петь чувственные песни. Руководитель отдела бухгалтерии вдруг начал говорить весьма странные вещи про цветы и бабочек. Даже наш директор, обычно столь серьезный и усталый, стал смеяться до истерики и гладить стекло вилами, словно это был новый дизайнерский трюк. А все это происходило при кипящей работе, которую мы обычно выполняли. Народ просто перестал что-либо делать и просто стал отдыхать, смеяться и наслаждаться моментом. Прошло несколько часов, а никто не заметил, что мы стали отсталой фирмой. Клиенты звонили, но никто не брал трубку. Мы забыли про сроки и просто наслаждались своим отпущением.

Вечером, когда бутират подходил к концу, всем стало грустно. Мы осознали, что утром жизнь вернется на свои рельсы и мы снова станем серыми работниками. Но я знал, что мне предстоит еще одно отпущение, так как я решил повторить все по новой. Ведь у нас в субботу в месяц праздник! И, братва, я не мог запустить его пропасть.